В сталевих грозах

Найвiдомiша книга Ернста Юнґера В сталевих грозах ("In Stahlge-wittern"), яка має пiдзаголовок Зi щоденника командира ударної групи, була вперше опублiкована 1920 р. коштом автора й упродовж кiлькох рокiв стала бестселером. Це, можливо, найдокладнiша, найправдивiша, найважливiша книга про Першу свiтову вiйну. Форма щоденника виявилася при цьому адекватним засобом передачi фронтових вражень: регулярнi й точнi, хоча й фрагментарнi нотатки утворюють врештi-решт багатоманiтну й вражаючу воєнну мозаїку, яка не могла б бути переконливiшою. Книга Юнґера В сталевих грозах передує найзнаменитiшому нiмецькому антивоєнному творовi, романовi Ерiха Марiї Ремарка На Захiдному фронтi без змiн (1928/29). Для його автора ця книга була взiрцем, i в опублiкованiй 1928 року статтi вiн хвалив її за те, що вона показувала воєнний досвiд "без усякого пафосу" i з "належною об'єктивнiстю": "точно, серйозно, сильно й з наростаючою напругою, аж поки в нiй i справдi не знайшло свого вираження суворе обличчя вiйни, жахiття матерiальної битви й незмiрна, всепоглинаюча сила вiталiзму серця". Сьогоднi Ремарк сформулював би це, очевидно, iнакше; але те, що вiн тодi висловив, лишається незмiнним i сьогоднi: проникливе й нещадне, водночас сповнене страждань i фривольне, так само шокуюче, як i вражаюче зображення вiйни слiд визнати письменницьким досягненням i документацiєю епохальної диспозицiї та досвiду, навiть якщо до вiйни ставитися з вiдразою. Перекладач Юрко Прохасько